Головна | Правила | Зв’язатися з нами | Twitter | RSS

Архів списку груп» Інфо про гурти (рецензії) «

KATAKLYSM – Of Ghosts And Gods 2015 рецензія

29 Жов 2015Додано 130 переглядів

 
KATAKLYSM – Of Ghosts And Gods 2015 рецензія


 

Що приходить першим на думку, коли на очі потрапляє новий диск KATAKLYSM? Мені особисто слово "стабільність". Всі у канадців завжди строго, розмірено і чітко. З 12-ти повноформатних пластинок монреальців 11 вийшли на Nuclear Blast. Чи це не показник успішності колективу? Чекати якихось експериментів від групи давним давно не варто. Вони просто і ненав'язливо роблять нові дез-метал-пісні. Хітів з кожним роком все менше, а нові речі звучать плоско і шаблонно. Але, фанати банди інших вже й не чекають. Тому новий альбом "кати з клізмою" вони куплять і акуратно поставлять на поличку до "Shadows & Dust", "Epic (The Poetry of War)" та іншим альбомами. Стабільність - ознака майстерності. І нові альбоми KATAKLYSM, я впевнений, напевно поповнять полиці фенов в майбутньому. Найближчий, року так 2017. Адже все, як ви пам'ятаєте - чітко, рівно і за графіком.

Розділ: Інфо про гурти (рецензії)

SLAYER – Repentless 2015 рецензія

29 Жов 2015Додано 147 переглядів

 
SLAYER – Repentless 2015 рецензія


 

Цей рік, безсумнівно, багатий на релізи від іменитих банд. Але одним з найбільш довгоочікуваним був "Repentless" від SLAYER, які особливо нічим не відрізнялися з виходу "World Painted Blood" вийшли в 2009. Всі ми звичайно пам'ятаємо про трагедію сталася з Джеффом Ханнеманн, внаслідок чого в крісло автора музики одноосібно всівся Керрі Кінг. Що ж ми маємо на новій платівці? Дванадцять пісень у стилі забійного трешу, з нашою улюбленою лірикою, а ля сатана, антірелігія, війна і все інше. Деякі композиції я чув ще до виходу альбому, наприклад, "Implode" або "When The Stillness Come", остання, до речі, не дуже, можливо, це була спроба зробити щось в стилі "Seasons In The Abbyss", але на жаль. Так, що у нас ще ... Однойменний альбому трек особливо нічим не виділяється, а ось "Chasing Death" хотілося б відзначити, це взагалі міць і сила! Коротше, швиденько беремо і слухаємо, хто ще не почав! Це цілком собі придатний реліз, особливо після того, що з групою трапилося в недавньому минулому, тому не треба коверзувати, просто насолоджуйтеся адже SLAYER - це завжди SLAYER!

Розділ: Інфо про гурти (рецензії)

HELL:ON – Once Upon A Chaos 2015 рецензія

29 Жов 2015Додано 141 переглядів

 
HELL:ON – Once Upon A Chaos 2015 рецензія


 

Ці запорізькі хлопчаки давно вже стали справжніми профі-дядьками. 10 років на сцені, п'ять повноформатних альбомів, десятки турів, а вже кількість концертів і зовсім обчислюється сотнями. І на кожному новому альбомі хлопці намагаються чимось здивувати і якось відійти від кліше треш- і грув-метала. На цей раз для запису були використані такі інструменти як: коза, ситар, дримба, гімалайська чаша, Шена та ін.! Прямо-таки з ходу як SEPULTURA зразка "Roots" це не зазвучало, але такий етно-треш мені особисто дуже навіть до душі. А що стосується SEPULTURA, то за старою доброю традицією запрошувати гостей для запису альбому, для треку "Salvation in Death" соло записав Андреас Кіссер. В іншому, як і завжди, маємо все той же HELL: ON з характерну вокалом Баєва, досить вдумливими текстами і відмінною ритм-секцією. Переконливий і самодостатній альбом. Мабуть, кращий на сьогоднішній день в дискографії банди. А це важливо.

Розділ: Інфо про гурти (рецензії)

STRATOVARIUS – Eternal 2015 рецензія

29 Жов 2015Додано 118 переглядів

 
STRATOVARIUS – Eternal 2015 рецензія


 

Кількість альбомів, які за свою кар'єру випустила ця фінська група, перевалило за півтора десятка. Якщо бути ще більш точним, "Eternal" - 16-й диск-гігант, як казали раніше. Альбоми у банди бували різні, причому якщо однієї категорії фанів подобається, скажімо, умовний "Nemesis", то інші тут же буду вас запевняти, що це повний шлак і раніше було куди крутіше. До речі, наступного року стукне 20 років з того моменту, як група стала називати всі свої альбоми одним словом. "Eternal" - це звичайно не культові "Visions" (1997) і "Destiny" (1998), але теж вельми експресивний і бадьорий. Хоча знову-таки, у кожного свої поняття про те, який альбом культ, а який ні. Що особисто мені імпонує на "Eternal" - його можна слухати вічно 🙂 І на ньому немає тягучих, повільних і среднетемпових композицій. Хіба що крайній 11-хвилинні трек "The Lost Saga" вибивається із загального ряду. А так - тільки швидкісні бойовики у всій своїй красі гітарних соло і клавішних поливів. Ну і вокал Котіпелто, звичайно ж, вище всяких похвал. Мої фаворити: стартова "My Eternal Dream", що качає "In My Line Of Work" і шедевральна "Few Are Those". STRATOVARIUS в повному порядку скажу я вам. Заявляю це з усією відповідальністю. Нехай грають вічно 🙂

Розділ: Інфо про гурти (рецензії)

МИССИЯ – Королева рецензія

29 Жов 2015Додано 153 переглядів

 
МИССИЯ – Королева рецензія


 

У непрекращающемся потоці вітчизняного харда наткнувся на даний альбом і закинув його до себе в колекцію. Люблю оцінювати роботи тих, хто не торкався моїх вух або з яких-небудь інших причин я не зміг прослухати їх роботи. Зацікавився альбомом, прослухавши перший демки. Насолодившись невеликим шматочком я став очікувати підхід всього пирога і ось першого жовтня я закинув в свій mp3 очікуваний альбом і став слухати. Минув майже місяць, а я досі кручу цей альбом по дорозі додому після навчання. Ну, що ж, почнемо потихеньку.

Обкладинка альбому являє собою кішку з поглядом палаючим жовтим світлом і одягненою по-королівськи, біля її ніг підлогу з квітів, якщо мені не зраджує зір, це троянди. Заднім фоном йде древній портал і блакитні проблиски блискавки, уособлюють невідому енергію сей портал питающую. Надивившись на обкладинку включаємо зміст. more »

Розділ: Інфо про гурти (рецензії)

Exegutor – Embassy Of Hell рецензія

29 Жов 2015Додано 117 переглядів

 
Exegutor – Embassy Of Hell рецензія


 

Серед дисків в посилці від More Hate Productions був і цей, відразу помічений - по обкладинці, що підійшла б авангардній команді. А це група з Білорусії з Мінська зі своїм другим полноформатом. Команда, заявлено, робить грайнд-корі)), на що є сильна надія профільних меломанів. До того ж, додам, що бачив афішу якогось концерту колективу, на якій був ще позначений тег дез.
EXEGUTOR зустрічає меломана сердитим брутальним звуком і взвіхряющімся смертельним саундом. Жодного натяку на веселощі і відповідне проведення часу - все дуже серйозно і більше того.
Дезовий коктейль з грайнд-кором виявився не п'янким, а приголомшуючим, але не в сенсі гучності, бо ви її відрегулюєте власноруч, а в ідеї муз-подачі та й власне і в ідеологічному сенсі - грайндкор-бульдозерної ескалації. more »

Розділ: Інфо про гурти (рецензії)

AURA – Вдохновение – рецензія на альбом

29 Жов 2015Додано 201 переглядів

 
AURA – Вдохновение – рецензія на альбом

Чи можна досягти досконалості в мистецтві? Не в сенсі володіння пензлем, смичком або різцем, в тому, щоб "повіривши алгеброю гармонію" переконатися, що нічого більш ідеального створити не можна. Чи може запорошений мармурової пилом скульптор висікти ідеальну сферу? Чи здатний навчений досвідом, з досвідченим оком і вірною рукою, живописець намалювати радість і щастя? Чи вийде у володіє сотнями метафор і тисячами евфемізмів письменника повідати читачеві про сутінках підсвідомості? Все це, як ви розумієте, питання риторичні, і можна навести десятки історій, міфів і легенд, які пояснюють, що у і витонченого творчості є свої межі. А можна згадати стільки ж десятків переказів, оповідань і притчею, де найвищий ступінь образного і метафоричного відображення дійсності більш ніж досяжна. І сьогодні ми покладемо на другу шальку терезів ще один красномовний приклад того, що будь-яка послідовність неодмінно має свій єдиний і незмінний межа. more »

Розділ: Інфо про гурти (рецензії)

AMORPHIS – Under the Red Cloud 2015 рецензія

29 Жов 2015Додано 111 переглядів

 
AMORPHIS – Under the Red Cloud 2015 рецензія

AMORPHIS -  Under the Red Cloud 2015 рецензія

З кожним новим альбомом фінів, все складніше стає підбирати слова захоплення їхньою творчістю. Але це дійсно чудово і дивно, слухати їх роботи. Хлопці з Гельсінкі останнім часом випускають альбоми строго в непарні роки (і строго на Nuclear Blast), традиція не було порушено і цього разу. Записувався альбом у Швеції - Еребру і Стокгольмі. Можливо тому я деколи себе ловив на думці що слухаю AMON FALCON. 🙂 Друга тема на альбомі, "The Four Wise Ones" - ну чистісінький AMON AMARTH, схожість з FALCONER теж періодично відчувається. А оскільки ці дві банди я люблю нітрохи не менше, ніж "аморфних", то це навіть добре, що виникають такі асоціації. Але ці моменти, як ви розумієте виникають місцями, оскільки вокал Томі Йоутсено і звуки клавіш ("Hammond" рулить) можна сплутати ні з ким іншим. Група в черговий раз посоромила скептиків, довівши що ще може складати прекрасні мелодії і записувати потужні хіти. Душевна пластинка.

Розділ: Інфо про гурти (рецензії)

ARISE – Aquareum 2015 – рецензія

29 Жов 2015Додано 108 переглядів

 
ARISE – Aquareum 2015 – рецензія

Серед усього різноманіття груп у світі з назвою ARISE найбільше трешевих команд (позначається спадщина SEPULTURA), проте є виконавці, які грають у зовсім іншому ключі. Колись пам'ятається була непогана шведська death / thrash банда з такою назвою, та й в Україні свого часу запалювали хлопці з таким ім'ям. Але, сьогодні у нас на порядку денному - ARISE з Аліканте, Іспанія. Група досить молода, створена в 2011 році. За мікрофонної стійкою - милаха Estefania Aledo з фарбованої чубчиком, стиль - ну, скажімо так, модерновий металкор. Мелодійний і легкий, як свіжий океанський бриз матеріалів Проте качає, як на хвилях. Для старту - дуже навіть непогано.

Розділ: Інфо про гурти (рецензії)

INFINIGHT –  Apex Predator 2015 – рецензія

28 Жов 2015Додано 122 переглядів

 
INFINIGHT –  Apex Predator 2015 – рецензія

обложка
Ці хлопці рубають метал з 2001 року. До цих пір в їх активі було два полноформатніка і дві EP-шки. Але прориву все ніяк не відбувалося. Можливо ситуація зміниться після реалізації новітнього диска "Apex Predator". Спочатку цей альбом не викликав у мене ніяких емоцій, але чим довше я його слухав, тим цікавіше ставала музика. Яку вельми складно віднести однозначно в якогось стилю. Тут замішаний і прог, і хеві, і пауер і все це слегонца прітрешовано. Кожна композиція самобутня і неповторна. Вокал Мартіна Кляйна також вельми своєрідний, але до цього швидко звикаєш. Балада "Conquer Your Heart" - бомба.

Розділ: Інфо про гурти (рецензії)