Правила | Зв’язатися з нами | Twitter | RSS

 

111 переглядів

 
STRATOVARIUS – Eternal 2015 рецензія


 

Кількість альбомів, які за свою кар'єру випустила ця фінська група, перевалило за півтора десятка. Якщо бути ще більш точним, "Eternal" - 16-й диск-гігант, як казали раніше. Альбоми у банди бували різні, причому якщо однієї категорії фанів подобається, скажімо, умовний "Nemesis", то інші тут же буду вас запевняти, що це повний шлак і раніше було куди крутіше. До речі, наступного року стукне 20 років з того моменту, як група стала називати всі свої альбоми одним словом. "Eternal" - це звичайно не культові "Visions" (1997) і "Destiny" (1998), але теж вельми експресивний і бадьорий. Хоча знову-таки, у кожного свої поняття про те, який альбом культ, а який ні. Що особисто мені імпонує на "Eternal" - його можна слухати вічно 🙂 І на ньому немає тягучих, повільних і среднетемпових композицій. Хіба що крайній 11-хвилинні трек "The Lost Saga" вибивається із загального ряду. А так - тільки швидкісні бойовики у всій своїй красі гітарних соло і клавішних поливів. Ну і вокал Котіпелто, звичайно ж, вище всяких похвал. Мої фаворити: стартова "My Eternal Dream", що качає "In My Line Of Work" і шедевральна "Few Are Those". STRATOVARIUS в повному порядку скажу я вам. Заявляю це з усією відповідальністю. Нехай грають вічно 🙂 

Інфо про гурти (рецензії)